Болі у спині – проблема, актуальна у будь-якому віці. Повсякденні навантаження, неправильна постава та відсутність чи надлишок фізичної активності створюють значне навантаження на хребет. Навіть незначні болі можуть сигналізувати про серйозні проблеми.
Фахівці клініки Norimed мають багаторічний досвід у діагностиці та лікуванні захворювань хребта, зокрема лікуванні болю в спині. Сучасні методи дозволяють ефективно впоратися із цією проблемою на будь-якій стадії.
Типологія больових синдромів спини
Больовий синдром хребта є одним із найпоширеніших симптомів, що потребують диференціальної діагностики. Характер болю може варіювати у широких межах і являється важливим діагностичним критерієм.
Виділяють такі основні типи болю:
- Гострий – зазвичай виникає раптово. Він пов’язаний з травмами, перенапругою м’язів чи гострими запальними процесами. Характеризується інтенсивністю та чіткою локалізацією. Лікування міозиту спини консервативне. У інших випадках лікар приймає рішення індивідуально.
- Стріляючий – іррадіює по ходу нервових волокон, часто виникає при компресії нервових корінців (наприклад, при невралгіях, грижах міжхребцевих дисків). Призначається комплексне лікування невралгії спини, як і лікування грижі спини.
- Ниючий тупий, тривалий біль може свідчити про хронічні дегенеративні процеси (остеохондроз), запалення або онкологічні захворювання. При остеохондрозі спини лікування симптоматичне.
- Хронічний біль тривалістю більш як 3 місяців може бути пов’язаний з різними причинами і потребує комплексного підходу до його усунення.
- Іррадіюючий біль відчувається у віддалених від вогнища ураження областях, що зумовлено особливостями іннервації органів та тканин.
Правильна класифікація больового синдрому дозволяє лікарю визначити найбільш ймовірну причину захворювання, спланувати діагностичні заходи та призначити ефективне лікування.
Причини виникнення болю в спині
Больові відчуття у спині – поширена проблема. Вони значно знижують якість життя як чоловіків, так і жінок. Причини виникнення різноманітні, пов’язані з різними чинниками:
- Механічні фактори, до яких належать травми, перенапруження, неправильна постава. У жінок часто пов’язані з вагітністю та пологами, у чоловіків – з професійними навантаженнями.
- Ревматичні захворювання – ураження суглобів та сполучних тканин. Мають схожі прояви в обох статей, але тригери зазвичай різні.
- Дегенеративні зміни – остеохондроз, спондильоз. Прогресують із віком. У жінок зазвичай з’являються раніше через гормональні зміни.
- Фізіологічні особливості. У жінок – менструальний цикл, вагітність, менопауза, у чоловіків – простатит.
- Психосоматичні чинники – стрес, тривожність. Впливають на м’язову напругу та сприйняття болю.
- Супутні захворювання – хвороби внутрішніх органів, обмінні порушення. Больові відчуття виявляються у вигляді вторинного симптому.
Симптоми, при яких потрібна консультація лікаря:
- оніміння кінцівок;
- болі в різних частинах спини (справа, зліва, посередині, знизу, зверху);
- ниючий біль в спині під час сидіння/стояння;
- блукаючий біль в м’язах;
- біль віддає в ногу під час руху;
- біль, що іррадіює у верхню або нижню кінцівку при навантаженні або в стані спокою.
Лікування болю в спині
Для ефективного усунення проблеми необхідно встановити точну причину болю. Фахівці нашої клініки проведуть діагностику, яка включає збір анамнезу, фізикальний огляд та додаткові методи дослідження (рентген, МРТ). Лікування гострого болю в спині, як і лікування ниючого болю в спині підбирається індивідуально. Пацієнту призначається, за потребою, медикаментозна терапія, кінезотерапія, додатково: масаж, мануальна терапія, фізіотерапевтичні процедури за показами.
Біль в попереку/поясниці
Поперек та поясниця можуть боліти через:
- сколіоз чи остеохондроз;
- міжхребцеву грижу;
- захворювання суглобів;
- порушення м’яких тканин;
- інфекційні та запальні процеси.
Цервікалгія
Болі в шиї – найпоширеніші серед інших больових синдромів у спині і називаються цервікалгією.
Найчастіше біль у шиї виникає внаслідок м’язового перенапруження (гіпертонусу) та інших ендогенних та екзогенних факторів:
- міофасціальний синдром та міалгія, при яких на надмірно спазмованих ділянках м’язів формуються тригерні точки у вигляді ущільнень (м’язовий біль у шиї);
- травми хребта;
- м’язовий гіпертонус, розтягнення м’язів та зв’язок, що виникають при тривалому знаходженні у незручному положенні та після надмірних фізичних навантажень;
- остеохондроз та остеопороз;
- хвороби внутрішніх органів, при яких біль у шиї має іррадіюючий характер;
- онкологічні захворювання злоякісного та доброякісного характеру, а також метастази;
- перенесені операції на хребті.
Біль у шиї буває гострим і інтенсивним, ниючим і тупим, з іррадіацією в руку або голову, а також в область грудної клітки.
Діагностика може включати потреби:
- зняття електрокардіограми;
- взяття загального та біохімічного аналізів крові;
- рентгенографію шийного відділу хребта;
- МРТ шийного відділу хребта;
- УЗД судин шиї та голови;
- вивчення клінічної картини больового синдрому та супутніх захворювань пацієнта.
Вибір схеми лікування болю в шиї ґрунтується на встановлених причинах їх виникнення. Якщо біль пов’язаний з дегенеративними змінами в шийному відділі хребта, терапія має на увазі комплексний підхід, що складається при потребі з медикаментозного лікування, мануальної терапії, масажу, рефлексотерапії, апаратних фізпроцедур та кінезотерапії на системі Redcord. Якщо ж біль виник через травматизацію шиї, то підхід до лікування вибирається інший. Якщо біль пов’язаний з аутоімунними захворюваннями, хворобами інших внутрішніх органів, то насамперед проводиться лікування основного захворювання, яке спричинило цей біль. При цьому больовий синдром знімається за допомогою підібраних медикаментів та коригування способу життя.
Як профілактичні заходи важливо навчитися правильно сидіти за столом і працювати за комп’ютером так, щоб не напружувати м’язи шийного відділу. Після кожної години роботи необхідно зробити перерву та виконати вправи для шиї, що знімають напругу. Важливо збагатити свій раціон вітамінами групи В. Необхідно включити щоденні прогулянки на свіжому повітрі.
Торакалгія
Торакалгія (thorax (Th) – грудина, аlgos – біль) – хронічний нападоподібний або постійний біль у грудному відділі хребта. Біль посилюється при диханні, нахилах вперед або в сторони, здебільшого глибоке дихання взагалі неможливе. Також біль підсилюється в положенні сидячи, лежачи на спині (особливо на твердому), при перенесенні ваги, при різких рухах, при кашлі. Найчастіше до хронічних болів у грудному відділі схильні офісні працівники та професійні водії.
Виділяють основні причини болю в грудній клітині:
- захворювання серця – 30 %;
- захворювання ШКТ – 40 %;
- скелетно-м’язові порушення – 25 %;
- неврози і панічні атаки – 5 %.
Торакалгії, як і інші больові синдроми, поділяють на вертеброгенні та вісцерогенні.
Вісцерогенна торакалгія пов’язана з хворобами серцево-судинної системи, легенів та шлунково-кишкового тракту, діафрагми.
Вертеброгенна торакалгія може бути викликана не тільки ураженням грудного, але й шийного відділу хребта.
Наслідки дегенеративних змін шийного відділу хребта є однією з причин болю в міжлопатковій області.
Характеристика болю – частіше має хронічний характер, виникають періоди загострення пов’язані зі підвищеним навантаженням та довготривалим перебуванням у незручній позі. Відмічається біль в проєкції міжхребцевих суглобів. Біль у міжлопатковій області може підсилюватись під час обертання чи перерозгинання голови.
Наслідками грудного остеохондрозу являється біль, тупого характеру, який поширюється дифузно, на фоні якого можуть виникати гострі корінцеві оперізуючі болі.
Лікування включає:
- ударно-хвильову терапію з метою зменшення напруження спазмованих м’язів;
- мануальну терапію з метою зменшення тиску на міжхребцеві суглоби;
- масаж;
- кінезотейпування;
- індивідуальні заняття на декомпресійному обладнанні з фізичним терапевтом.
Люмбаго, люмбалгія
Люмбаго, люмбалгія – гострий біль в поперековій ділянці, простріл, часто з напруженням м’язів спини та патологічною фіксацією (перегин нижньої частини спини).
Пацієнти з люмбалгією скаржаться на сильний біль в поперековому відділі, обмеження згинально-розгинальних рухів в поперековому відділі, відмічають значне посилення болю при кашлі.
До причин вертеброгенної люмбалгії належать:
- дегенеративні зміни в м’язовому корсеті хребта;
- лордоз, сколіоз, кіфосколіоз;
- спондилодисцит;
- спондилоартроз;
- стеноз центральний та форамінальний;
- протрузія, грижа міжхребцевого диску;
- нестабільність сегменту хребта.
До причин невертеброгенної люмбалгії належить:
- герпес;
- патологія нирок;
- захворювання шлунково-кишкового тракту;
- зайва вага;
- пасивний спосіб життя;
- стреси;
- незручне взуття;
- плоскостопість;
- онкологічні новоутворення.
Своєчасне обстеження пацієнта та виявлення можливої причини прогресування захворювання має важливе значення для проведення раціонального лікування. Лікар оглядає пацієнта та вивчає його анамнез, після чого призначає ряд медичних обстежень, які розкривають повноцінну картину про здоров’я та роботу внутрішніх органів та систем, дозволяють виявити фактори, що спричинили появу невертеброгенної чи вертеброгенної люмбоішіалгії:
Лікування люмбалгії проводиться комплексно. В першу чергу, лікування спрямоване на ліквідацію причини появи болю в поперековій ділянці хребта. Одночасно призначаються фізіопроцедури, які сприяють відновленню кровообігу, звільненню нервових корінців з під тиску.
Основні процедури, які допомагають повернути пацієнту рухливість в поперековому відділі хребта:
- Neurac-терапія;
- мануальна терапія;
- лазеротерапія, ультразвукова терапія;
- ударно-хвильова терапія;
- масаж, постізометрична релаксація.
Загальна профілактика болю в спині
Для профілактики больового синдрому рекомендується:
- вести активний спосіб життя;
- дотримуватись правильної постави;
- підтримувати оптимальну вагу;
- уникати тривалих статичних навантажень;
- своєчасно лікувати супутні захворювання.
Кожен наш пацієнт після завершення лікування отримує у лікаря рекомендації про терміни профілактичних оглядів та повторний курс лікування.
