Деформуючий спондилоартроз – це патологія, спричинена зневодненням міжхребцевих дисків та зменшенням еластичності та амортизації суглобів. Частіше за все спондилоартроз вражає спортсменів та літніх людей, у молоді віком 25-35 років захворювання зустрічається в 10% випадках. В групі ризику – люди, які страждають від «остеохондрозу»: незабаром диски зменшуються у висоту, що спричинює додатковий тиск на суглоби, які з часом запалюються та зношуються хрящові тканини.
Причини розвитку спондилоартрозу
Основними причинами спондилоартрозу є:
- Вікові зміни, адже з віком зменшується еластичність хрящів і знижується якість суглобової рідини;
- Надмірне навантаження, регулярна фізична перевтома або зайва вага створюють підвищений тиск на хребет;
- Гіподинамія – сидячий спосіб життя сприяє ослабленню м’язового корсета спини;
- Травми та ушкодження хребта можуть провокувати запальні процеси та сприяти розвитку захворювання;
- Вроджені або набуті аномалії хребта, наприклад, сколіоз чи дисплазія суглобів;
- Спадковість, генетична схильність до захворювань суглобів також відіграє важливу роль.
Види спондилоартрозу
Спондилоартроз може вражати різні відділи хребта.
Деформуючий спондилоартроз шийного відділу хребта – цей вид називається цервікартроз. Характеризується болем у шиї, який може віддавати в голову чи плечі.
Спондилоартроз грудного відділу хребта (дорсартроз) – рідкісний тип спондилоартрозу, що проявляється дискомфортом у грудній клітці та спині.
Деформуючий спондилоартроз поперекового відділу хребта (найбільш поширений тип) та крижового – супроводжується болем у попереку, що може поширюватися на сідниці чи ноги.
Ступені спондилоартрозу
1 ступінь. Це початкова стадія, коли відбуваються лише мікроскопічні зміни у хрящовій тканині. Пацієнт може відчувати лише легку скутість після сну чи фізичного навантаження. Болі зазвичай помірні, швидко минають після відпочинку. На знімках можна помітити незначне звуження суглобової щілини.
2 ступінь. На цьому етапі руйнування хряща стає помітнішим. Болі з’являються частіше, можуть посилюватися при рухах або тривалому сидінні. Виникає відчуття «скованості» у спині, особливо вранці. На знімках видно помітне звуження суглобової щілини, початок утворення остеофітів.
3 ступінь. Зміни в суглобах стають значними, біль стає постійним, може віддавати у кінцівки. Людина відчуває суттєве обмеження рухів у хребті, виникають часті запальні процеси навколо уражених суглобів. На знімках чітко видно остеофіти, значне звуження щілини та деформацію суглоба.
4 ступінь. Це найважча форма, хребет стає майже нерухомим у місці ураження, болі сильні, хронічні, часто не знімаються звичайними препаратами. Остеофіти можуть зрощуватися між собою, утворюючи «кісткові мости». Рухливість хребта різко знижена, якість життя пацієнта суттєво погіршується.
Симптоми спондилоартрозу
Симптоми захворювання залежать від стадії та локалізації процесу, але найчастіше пацієнти скаржаться на:
- постійний біль у спині, що посилюється при фізичному навантаженні;
- ниючий біль в області поперекового відділу;
- віддача болю в зону сідниць, шийний відділ, пахову частину, стегно;
- поява або посилення болю відбувається після нахилів тулубом назад, в бік;
- зменшення больових відчуттів при нахилах вперед, сидінні, під час розминки;
- біль може супроводжуватись при ходьбі або в стоячому положенні;
- може виникнути скутість після сну обмеження руху в зоні ураження хребта;
- зниження гнучкості хребта;
- оніміння чи слабкість у кінцівках (при ураженні шийного або поперекового відділу);
- хрускіт у хребті під час руху.
Діагностика
Для встановлення точного діагнозу, перш за все, потрібно пройти консультацію лікаря-ортопеда, на якій збирають анамнез та проводять фізикальний огляд.
Можуть бути призначені низка додаткових обстежень. Рентгенографія допомагає виявити зміни у суглобах і хребцях. МРТ або КТ застосовується для детального огляду хрящової та кісткової тканини. УЗД використовується для оцінки стану м’яких тканин і суглобів.
Лікування спондилоартрозу
Лікування спрямоване на зменшення болю, покращення рухливості хребта та запобігання прогресуванню захворювання.
Основні методи лікування:
- Медикаментозна терапія: протизапальні препарати, знеболювальні засоби, а також хондропротектори для відновлення хрящової тканини.
- Ударно-хвильова терапія стимулює кровообіг у пошкодженій зоні, зменшує біль, покращує обмінні процеси в тканинах і сприяє відновленню хрящів. Вона також допомагає зменшити напругу м’язів.
- Ультразвукова терапія для зменшення запалення;
- Електроміостимуляція для зміцнення м’язів.
- Лазеротерапія для поліпшення регенерації тканин.
- Neurac терапія для відновлення функції м’язів.
- Кінезіотерапія – спеціальні вправи для зміцнення м’язів і покращення рухливості хребта.
- Заняття з фізичним терапевтом – ми застосовуємо індивідуальний підхід до кожного пацієнта.
- Мануальна терапія допомагає усунути функціональні блоки у хребті та полегшити біль.
- Лікувальний масаж покращує кровообіг і знімає напругу м’язів.
- Кінезіотейпування підтримує м’язи і зменшує больовий синдром.
При яскраво вираженому болі лікарем призначаються ефективні знеболюючі та протизапальні нестероїдні препарати, ефективні ліки та уколи. При цьому пацієнту буде рекомендована фізична поміркована активність, спеціальні вправи для розвантаження міжхребцевих суглобів: розгинання в поперековому положенні, нахил тазу лежачи тощо.
Профілактика спондилоартрозу
Щоб запобігти розвитку або прогресуванню спондилоартрозу, рекомендується:
- підтримувати активний спосіб життя;
- виконувати регулярні фізичні вправи для зміцнення м’язів спини;
- уникати перенавантажень і травм хребта;
- дотримуватися правильної постави;
- контролювати вагу, щоб зменшити навантаження на хребет;
- проходити профілактичні огляди у лікаря.
