Невроз – це стан, спричинений хронічним стресом чи психологічною травмою, який проявляється у вигляді різних фізичних та емоційних симптомів. Людина з неврозом може відчувати підвищену тривожність, втому, труднощі з концентрацією та пам’яттю, а також соматичні розлади. Цей стан негативно впливає на якість життя та потребує професійної допомоги. Залежно від ступеня тяжкості, патологія може призводити до тимчасової чи повної втрати працездатності.
Класифікація неврозів
Традиційно виділяють три основні види захворювання.
Неврастенія – проявляється у вигляді астенічного синдрому (підвищеної стомлюваності, дратівливості, емоційної лабільності, порушення сну, зниження працездатності).
Психастенія характеризується нав’язливими думками, страхами, сумнівами, ритуалами, перфекціонізмом, труднощами у прийнятті рішень.
Істеричні розлади виражаються у схильності до драматизації, демонстративної поведінки, соматичних симптомів, що не мають органічної основи (наприклад, істеричні напади, паралічі, порушення чутливості).
Слід зазначити, що це не повна класифікація. Сучасна психологія виділяє багато інших форм невротичних розладів.
Причини неврозів
У дорослих найбільш поширеними причинами розвитку невротичних розладів є:
- психотравмуючі події, а саме тривалі стреси, втрати, конфлікти;
- розумове перенапруження, пов’язане з роботою чи навчанням, фізичне виснаження через надмірні навантаження.
- індивідуальні особливості особистості, зокрема, підвищена тривожність, схильність до перфекціонізму, труднощі в адаптації до нових умов;
- несприятливі соціальні чинники, серед яких нестабільна життєва ситуація, проблеми у відносинах.
Нерідко патологічний стан розвивається як наслідок кількох факторів.
Симптоми неврозів
Клінічна картина неврозу дуже різноманітна. Пацієнти можуть скаржитися як на емоційні розлади (тривога, депресія), так і на соматичні симптоми, що стосуються серцево-судинної, травної, нервової та інших систем організму. Характерними проявами патологічного стану є: хронічна втома, головний біль, порушення сну, проблеми із травленням, а також різні вегетативні розлади.
Діагностика та лікування неврозу
Діагностика даного захворювання включає глибокий аналіз історії хвороби, психологічне тестування (наприклад, шкала Йеля-Брауна) і виключення соматичних захворювань. Мета діагностики – встановити причинно-наслідковий зв’язок між психотравмою та невротичними симптомами.
Лікування неврозів комплексне. Фахівці надають людині медичну та психологічну допомогу. Сучасні методики дозволяють ефективно впоратися з цим розладом та повернути пацієнта до повноцінного життя. На практиці застосовуються:
- Фармакотерапія. Призначаються препарати, які нормалізують роботу нервової системи. До них відносяться антидепресанти, транквілізатори, седативні засоби та адаптогени.
- Психотерапія. Індивідуальні та групові сесії допомагають пацієнтові розібратися у причинах неврозу, змінити негативні думки та поведінку. Широко застосовуються когнітивно-поведінкова терапія, психоаналіз, арттерапія та інші методики.
- Фізіотерапія. Масаж, вправи, голкорефлексотерапія, світло-, тепло- та водолікування сприяють розслабленню, поліпшенню кровообігу та загального самопочуття.
У всіх випадках лікар підбирає індивідуальну програму лікування з огляду на особливості стану людини.
