Хвороба Паркінсона – це хронічне захворювання нервової системи, при якому поступово руйнуються клітини мозку, відповідальні за контроль рухів. Основними симптомами є тремор, скутість м’язів та уповільненість рухів. З часом захворювання прогресує, погіршуючи якість життя пацієнтів.
Часто терміни “паркінсонізм” та “хвороба Паркінсона” використовуються як синоніми, але це не зовсім коректно. Хвороба Паркінсона – це лише одна з форм паркінсонізму, найвідоміший представник цього спектру. Її причина криється у поступовій загибелі певних нейронів у головному мозку. Паркінсонізм може бути викликаний різними чинниками: від травм і інсультів до інших нейродегенеративних захворювань.
Симптоми патології
Хвороба Паркінсона може виявлятися такими симптомами:
- загальна втома та симптоми нездужання;
- тремтіння частин тіла (рука, пальці (особливо великий та вказівний), нога або голова можуть мимоволі тремтіти, особливо коли людина розслаблена);
- хитка хода;
- дрібний тремтячий почерк;
- скованість тіла;
- важко встати з ліжка, стільця;
- уповільненість рухів (складно виконувати звичні дії, рухи стають повільними та скутими);
- м’язи стають напруженими і жорсткими, особливо при рухах;
- проблеми з рівновагою (стає складніше зберігати рівновагу, людина може спотикатися);
- зміни виразу обличчя та очей (здається, що людина не кліпає повіками);
- проблеми з вимовою (голос стає тихим, вимова монотонна та невиразна), обриваються думки, губляться слова у реченні.
Також спостерігаються інші симптоми, наприклад, підвищена пітливість, жирна шкіра, зниження нюху, проблеми зі сном, перепади настрою. За їх наявності рекомендується звернутися до приватної клініки, де лікують хворобу Паркінсона та пройти обстеження.
Причини розвитку хвороби Паркінсона
Причини виникнення захворювання остаточно не вивчені. Вчені виділяють цілий комплекс факторів, які можуть підвищити ризик розвитку цього патологічного стану. До них відносяться:
- спадковість;
- вплив навколишнього середовища (несприятливі екологічні умови, токсичні речовини та забруднення повітря);
- наслідки захворювань та травм (інфекції, пухлини мозку, інсульти та черепно-мозкові травми).
Спровокувати хворобу можуть також вживання алкоголю, наркотичних речовин, а також тривалий прийом деяких лікарських засобів (нейролептиків).
Діагностика
Діагностика хвороби Паркінсона є комплексним процесом, який вимагає високої кваліфікації фахівця. Відсутність специфічних лабораторних чи інструментальних маркерів захворювання значно ускладнює ранню діагностику. Нерідко хворобу Паркінсона диференціюють з іншими паркінсонічними синдромами, зумовленими різними етіологічними факторами. Ключовими елементами діагностичного алгоритму є: детальний неврологічний огляд, ретельний збір анамнезу, призначення патогенетично обґрунтованої терапії та динамічний нагляд за пацієнтом з метою корекції лікувальної тактики.
Лікування хвороби Паркінсона
Повністю вилікувати це захворювання неможливо. Сучасне лікування хвороби Паркінсона спрямоване на зниження симптомів та покращення якості життя людини. Інноваційне лікування хвороби Паркінсона включає:
- медикаментозну терапію, саме індивідуальний підбір препаратів, дія яких направлена на відновлення балансу нейромедіаторів;
- хірургічне втручання у вигляді глибокої стимуляції мозку (додатковий метод для лікування людей із вираженими моторними порушеннями).
Крім того, призначається масаж, фізіотерапія. Це невіддільна частина комплексної терапії, що сприяє покращенню функціональних можливостей пацієнта.
Харчування при хворобі Паркінсона
Багатий на флавоноїди раціон позитивно впливає на тривалість життя та зменшення смертності у людей з цим недугом. Відповідне дослідження було опубліковане в журналі Neurology, над яким останнім часом працювали науковці з Університету штату Пенсильванія та Квінса. Флавоноїди містяться в овочах, ягодах, фруктах, квітах, чаї, червоному вині.
