Що таке кіфоз?
Кіфоз – це викривлення хребта, при якому спостерігається надмірний вигин (опуклість вперед або назад) у грудному відділі (грудний кіфоз), що створює ефект “горба”. Залежно від ступеня викривлення, кіфоз може викликати біль, скутість рухів, втому та навіть проблеми з диханням.
Види кіфозу
Постуральний кіфоз – найпоширеніший, викликаний неправильною поставою, зустрічається переважно у підлітків.
Юнацький кіфоз (хвороба Шейермана) – виникає через неправильний розвиток хребців у період росту.
Вроджений кіфоз – формується ще в утробі матері через аномальний розвиток хребців.
Дегенеративний кіфоз – розвивається у літньому віці через вікові зміни у кістках та дисках хребта.
Патологічний кіфоз – викликаний хворобами, такими як остеопороз, інфекції або пухлини.
Ступені кіфозу
- I ступінь (менше як 30°) – легке викривлення, що рідко супроводжується симптомами.
- II ступінь (30-40°) – помітний нахил тулуба, можливий біль у спині.
- III ступінь (40-60°) – виражене порушення постави, біль, обмеження рухливості.
- IV ступінь (більше ніж 60°) – значне викривлення, що може призводити до компресії внутрішніх органів.
Причини кіфозу у дітей та дорослих
У дітей та підлітків основними причинами є порушення постави, неправильне сидіння за партою, носіння важких рюкзаків. У дорослих кіфоз розвивається внаслідок дегенеративних змін у хребті, травм або супутніх захворювань (наприклад, остеопорозу).
Факторами ризику є малорухливий спосіб життя, генетична схильність, остеопороз, попередні травми хребта, дефіцит вітаміну D та кальцію.
Ознаки кіфозу
Ключовими ознаками (симптомами) кіфозу є:
- округлення верхньої частини спини;
- біль у спині та шиї;
- відчуття втоми та м’язової слабкості;
- обмежена рухливість у грудному відділі хребта;
- у тяжких випадках – утруднене дихання.
Деформація хребта призводить в свою чергу до зменшення об’єму легень, порушення функціональності серця та кишкового тракті, виникнення гриж. В незручному положенні та при сильних навантаженнях пацієнта турбує сильний біль.
Діагностика
Наявність кіфозу грудного відділу визначається візуально. При хворобі опуклість спрямована під кутом більш ніж 45 градусів.
Детальніше діагностувати кіфоз допомагають клінічний огляд лікаря, рентгенографія хребта для визначення кута викривлення, МРТ та КТ у разі підозри на структурні зміни, а також УЗД для оцінки стану м’яких тканин.
Лікування кіфозу грудного відділу хребта
Лікування залежить від причини та ступеня викривлення. На ранніх стадіях застосовуються консервативні методи:
- Кінезотерапія – лікувальні вправи для зміцнення м’язового корсета.
- Шрот терапія – спеціальні дихальні та корекційні вправи.
- Тейпування та кінезіотейпування – допомагає зменшити напруження м’язів та підтримувати правильну поставу.
- Лікувальний масаж – покращує кровообіг і знімає м’язові спазми.
- Neurac терапія – зміцнює глибокі м’язи та покращує контроль рухів.
- Ультразвукова терапія – знімає біль і покращує регенерацію тканин.
- Електроміостимуляція – активізує слабкі м’язи.
- Лазеротерапія – зменшує запалення та покращує кровообіг.
- Мануальна терапія – відновлює правильне положення хребта.
- Заняття з фізичним терапевтом – індивідуальний підхід до корекції постави.
Коли потрібне хірургічне лікування?
Операція може знадобитися у випадках прогресуючого викривлення (понад 70°), постійного болю, який не піддається консервативному лікуванню, а також утрудненого дихання або порушення функції внутрішніх органів.
Реабілітація та профілактика кіфозу
Реабілітація після консервативного або хірургічного лікування кіфозу включає фізіотерапію, лікувальну гімнастику, масаж, мануальну терапію, контроль постави та регулярні заняття з фізичним терапевтом.
Профілактикою кіфозу є
- дотримання правильної постави під час сидіння та ходьби;
- регулярна фізична активність, особливо вправи для спини;
- збалансоване харчування з достатньою кількістю кальцію та вітаміну D;
- контроль маси тіла для зниження навантаження на хребет;
- регулярні профілактичні огляди у ортопеда.
Кіфоз – це не просто естетична проблема, а серйозне порушення, яке може впливати на якість життя. Важливо своєчасно звернутися до спеціалістів для діагностики та лікування, щоб уникнути ускладнень.
