Що таке плоско-вальгусна деформація стопи?
Плоско-вальгусна деформація стопи – це поширене ортопедичне порушення, при якому стопа сплощується, а її вісь зміщується, утворюючи характерний «вальгусний» вигин. Ця патологія може виникати як у дітей, так і у дорослих, впливаючи на якість життя через біль, дискомфорт і утруднення при ходьбі. Часто її супроводжує вальгусна деформація першого пальця стопи – так звана «кісточка на нозі» або «шишка» на стопі (біля основи великого пальця). Через утворену шишку не зручно носити звичайне взуття. До того ж вона болить.
Причини плоско-вальгусної деформації стоп
Основні фактори, що спричиняють деформацію стопи:
- Спадковість якщо у батьків або близьких родичів є порушення будови стопи ймовірність розвитку деформації у дитини або дорослого значно зростає;
- Гіпертонія (слабкість) зв’язок і м’язів може бути вродженою особливістю, що призводить до нездатності стопи підтримувати правильну форму під час навантаження;
- Недостатній розвиток м’язів, слабкий тонус м’язів гомілки та стопи, особливо в дитинстві;
- Травми, переломи, вивихи, розриви зв’язок можуть спричинити зміщення кісток і порушення структури стопи;
- Порушення постави, сколіоз або неправильний розподіл ваги під час ходьби створюють додаткове навантаження на стопи, провокуючи їх деформацію;
- Поперекова плоскостопість – людина, у якої є плоскостопість, перебуває в зоні ризику та більш схильна до захворювання;
- Тривале носіння неправильного тісного або занадто м’якого взуття, високі підбори, плоска підошва без амортизації сприяють розвитку патологій стопи;
- У дітей раннього віку (1-3 роки) склепіння стопи тільки формується, тому вплив неправильного взуття або слабкість м’язів можуть сприяти розвитку деформацій;
- Постійне навантаження на ноги у людей, які проводять багато часу на ногах через професійну діяльність (вчителі, продавці, перукарі), вони мають більший ризик розвитку патології;
- Зайва вага створює додаткове навантаження на стопи, що провокує деформацію та погіршує стан суглобів;
- Хронічні захворювання такі, як діабет, ревматоїдний артрит або нейропатія, можуть послабити м’язи й зв’язки, сприяючи розвитку деформацій;
- Недостатня фізична активність та сидячий спосіб життя призводить до слабкості м’язів стопи та гомілки, що збільшує ризик деформацій.
Ознаки вальгусної деформації стопи
Першими ознаками, які можуть вказувати на проблему, є:
- втома і біль у ногах, особливо після фізичних навантажень, тривалої ходьби;
- зростання «кісточки» («шишки») біля основи великого пальця;
- дискомфорт та швидка втомлюваність ніг;
- почервоніння та набряки біля великого пальця ноги;
- набряки стоп;
- утруднення під час вибору взуття через зміни форми стопи;
- нерівний знос підошви взуття.
При прогресуванні захворювання симптоми можуть посилюватися, спричиняючи обмеження рухливості та розвиток ускладнень.
Як діагностують плоско-вальгусну деформацію стопи?
Для діагностики використовуються наступні методи:
- Огляд лікаря-ортопеда для визначення стану стопи, амплітуди рухів і ступеня деформації;
- Рентгенографія стопи дозволяє оцінити кут відхилення кісток і стадію деформації;
- Плантографія – комп’ютерний аналіз розподілу тиску стопи під час ходьби;
- УЗД м’яких тканин для виявлення супутніх запальних процесів.
Лікування вальгусної деформації стопи
- Виготовлення ортопедичних устілок – індивідуальні устілки забезпечують правильну підтримку склепіння стопи.
- Тейпування та кінезіотейпування – стабілізують стопу, покращують кровообіг і розвантажують суглоби.
- Лікувальний масаж – зміцнює м’язи й усуває напруження.
- Кінезотерапія – спеціальні вправи для корекції положення стопи.
- Neurac терапія – покращує функціональність м’язів.
- Ультразвукова терапія – зменшує запалення й пришвидшує відновлення тканин.
- Електроміостимуляція – відновлює тонус м’язів.
- Лазеротерапія – знімає біль і стимулює відновлення тканин.
- Заняття з фізичним терапевтом за індивідуальною програмою для корекції деформації.
Хірургічне лікування потрібне, якщо консервативна терапія не дала результатів, а деформація призвела до значних порушень у функції стопи. Зазвичай проводять корекцію кісткових структур або пластику зв’язок для відновлення правильного положення стопи.
Реабілітація після лікування
Після лікування важливо дотримуватися рекомендацій лікаря: носити ортопедичне взуття або устілки, регулярно виконувати вправи для зміцнення м’язів стопи, відвідувати масажі та фізіотерапевтичні процедури.
Профілактика плоско-вальгусної деформації
Щоб уникнути розвитку деформації стопи, рекомендується:
- обирати зручне взуття з ортопедичною підошвою;
- контролювати вагу тіла;
- займатися фізичними вправами, що зміцнюють м’язи стопи;
- регулярно відвідувати лікаря-ортопеда, особливо для дітей, у яких стопа тільки формується.
Рання діагностика та правильне лікування плоско-вальгусної деформації стопи можуть зупинити прогресування деформації, зберегти здоров’я суглобів і повернути комфорт під час ходьби.
