Лікування полінейропатії у Львові

Полінейропатія є комплексним ураженням периферичної нервової системи, що виявляється атрофією м’язів, слабкістю, зниженням рефлексів, порушеннями чутливості і вегетативними розладами. Ця патологія є наслідком різних захворювань, включаючи спадкові, ендокринні, аутоімунні та метаболічні порушення, а також інтоксикації.

Крім вираженого дискомфорту та больових відчуттів, хвороба призводить до функціональних обмежень верхніх та нижніх кінцівок. Це суттєво знижує якість життя пацієнта та його працездатність. Важливо розуміти, що це не самостійне захворювання, а симптом, який вказує на наявність глибоких патологічних процесів. Тому точна діагностика причин виникнення патології є ключовим етапом у лікуванні полінейропатії.

Симптоми захворювання

Полінейропатія характеризується множинним ураженням периферичних нервів, що проявляється комплексом характерних симптомів:

  1. Дистальна парестезія – відчуття оніміння, повзання мурашок та поколювання, як правило, симетрично локалізуються в дистальних відділах кінцівок, нагадуючи «рукавички» та «шкарпетки».
  2. Зміна температурної чутливості (почуття мерзлякуватості або печіння, особливо в стопах і кистях).
  3. Больовий синдром – ниючі, пекучі болі, які посилюються в нічний час.
  4. М’язова слабкість – проявляється у вигляді млявих парезів, що ускладнюють виконання дрібних та точних рухів.
  5. Атрофія м’язів (візуально визначається зменшення обсягу м’язів, особливо у дистальних відділах кінцівок).
  6. Сухість, блідість чи ціаноз шкіри, утворення трофічних виразок.
  7. Судинні порушення (набряклість, порушення терморегуляції).
  8. Тахікардія, артеріальна гіпотензія, розлади травлення, сечовипускання та статевої функції.

До інших симптомів відносяться запаморочення, нестійкість під час ходьби, непереборне бажання рухати ногами, особливо у нічний час (синдром неспокійних ніг).

Клінічна картина полінейропатії може варіювати в залежності від етіології захворювання та ступеня ураження нервової системи. Нерідко полінейропатія поєднується з симптомами основного захворювання, що спричинило її розвиток.

Причини та механізми розвитку полінейропатії

Полінейропатія – це гетерогенне захворювання, обумовлене широким спектром етіологічних факторів, які призводять до ураження периферичних нервів. Основні причини патології можна поділити на такі групи:

  • спадкові (хвороба Шарко-Марі-Тута, спадкова сенсорна нейропатія та ін);
  • аутоімунні (синдром Гійєна-Барре, паранеопластичні полінейропатії);
  • метаболічні (цукровий діабет, уремія);
  • токсичні (викликані впливом важких металів, алкоголю, деяких лікарських засобів);
  • інфекційні (викликані вірусами, бактеріями чи грибками);
  • пухлинні (наявність злоякісних новоутворень).

Патогенез полінейропатії включає різні механізми пошкодження нервових волокон, такі як демієлінізація, аксональна дегенерація і васкуліт.

Діагностика та сучасні підходи до лікування

Діагностика полінейропатії є комплексним процесом, що вимагає ретельного збору анамнезу, неврологічного огляду та додаткових методів дослідження. До них відносяться:

  • лабораторні дослідження (загальний аналіз крові, біохімічний аналіз крові, визначення рівня вітамінів, аутоантитіл);
  • інструментальні методи (електронейроміографія, електроенцефалографія, магнітно-резонансна томографія, комп’ютерна томографія).

Лікування нейропатії нижніх кінцівок спрямоване на усунення основної причини захворювання та симптоматичну терапію:

  1. Етіотропне лікування – спрямоване на усунення причин захворювання (наприклад, корекція рівня глюкози при цукровому діабеті).
  2. Патогенетичне лікування – спрямоване на вплив на патогенетичні механізми захворювання (наприклад, імуносупресивна терапія при аутоімунних полінейропатіях).
  3. Симптоматичне лікування – спрямоване на усунення симптомів захворювання (заспокійливі засоби, нейропротектори).

В нашій клініці практикується комплексний підхід, що включає консультацію невролога, нейрофізіолога, а в разі потреби інших фахівців, дозволяє розробити індивідуальну програму лікування для кожного пацієнта.

Нейропатія характеризується різноманітною клінічною картиною, обумовленою локалізацією та етіологією ураження периферичної нервової системи. Типові прояви включають сенсорні порушення (оніміння, парестезії), больовий синдром, рухові розлади (слабкість, атрофія м’язів), вегетативні дисфункції (підвищена пітливість, порушення терморегуляції). Для точної діагностики та визначення тактики лікування застосовується електронейроміографія – безпечне та інформативне дослідження, що дозволяє оцінити стан нервів та м’язів.

Клінічна картина нейропатичного болю дуже варіабельна і включає такі симптоми, як пароксизмальні болі, печіння, поколювання, почуття оніміння та інші дискомфортні відчуття. Порушення чутливості може виявлятися у вигляді гіпестезії, анестезії або алодинії. З урахуванням нейрофізіологічних механізмів розвитку нейропатичного болю в лікуванні використовуються препарати з доведеною ефективністю, такі як антиконвульсанти, антидепресанти, опіоїди та місцеві анестетики. Важливо розуміти: що самолікування неприпустимо. Схема лікування підбирається лікарем.

Швидкість відновлення нервової тканини індивідуальна і становить близько одного міліметра на день. Повна регенерація нерва – процес тривалий і залежить від багатьох чинників, включаючи характер ушкодження. Відновлювальний період може тривати від п’яти до вісімнадцяти місяців.

Нейропатія – це серйозне захворювання, яке може мати різні причини та прояви. Неправильно підібрані препарати можуть погіршити стан. Самолікування нейропатії вкрай небезпечне. Лікування цього захворювання потребує комплексного підходу та індивідуального призначення лікарських засобів. Зазвичай лікар призначає анестетики, антиконвульсанти, антидепресанти, вітаміни групи В та інші медикаменти.

Івасик Ірина Юріївна

Івасик Ірина Юріївна

МЕДИЧНИЙ ДИРЕКТОР, НЕВРОПАТОЛОГ, ВЕРТЕБРОЛОГ

Проводить консультативний прийом, огляд, первинну діагностику, підбір схеми лікування.

Проведення комплексної діагностики та лікування пацієнтів з неврологічними захворюваннями