Полінейропатія є комплексним ураженням периферичної нервової системи, що виявляється атрофією м’язів, слабкістю, зниженням рефлексів, порушеннями чутливості і вегетативними розладами. Ця патологія є наслідком різних захворювань, включаючи спадкові, ендокринні, аутоімунні та метаболічні порушення, а також інтоксикації.
Крім вираженого дискомфорту та больових відчуттів, хвороба призводить до функціональних обмежень верхніх та нижніх кінцівок. Це суттєво знижує якість життя пацієнта та його працездатність. Важливо розуміти, що це не самостійне захворювання, а симптом, який вказує на наявність глибоких патологічних процесів. Тому точна діагностика причин виникнення патології є ключовим етапом у лікуванні полінейропатії.
Симптоми полінейропатії
Полінейропатія характеризується множинним ураженням периферичних нервів, що проявляється комплексом характерних симптомів:
- Дистальна парестезія – відчуття оніміння, повзання мурашок та поколювання, як правило, симетрично локалізуються в дистальних відділах кінцівок, нагадуючи «рукавички» та «шкарпетки».
- Зміна температурної чутливості (почуття мерзлякуватості або печіння, особливо в стопах і кистях).
- Больовий синдром – ниючі, пекучі болі, які посилюються в нічний час.
- М’язова слабкість – проявляється у вигляді млявих парезів, що ускладнюють виконання дрібних та точних рухів.
- Атрофія м’язів (візуально визначається зменшення обсягу м’язів, особливо у дистальних відділах кінцівок).
- Сухість, блідість чи ціаноз шкіри, утворення трофічних виразок.
- Судинні порушення (набряклість, порушення терморегуляції).
- Тахікардія, артеріальна гіпотензія, розлади травлення, сечовипускання та статевої функції.
До інших симптомів відносяться запаморочення, нестійкість під час ходьби, непереборне бажання рухати ногами, особливо у нічний час (синдром неспокійних ніг).
Клінічна картина полінейропатії може варіювати залежно від етіології захворювання та ступеня ураження нервової системи. Нерідко полінейропатія поєднується з симптомами основного захворювання, що спричинило її розвиток.
Специфічні симптоми периферичної полінейропатії
Залежно від того, який пошкоджено нерв, проявляються відповідні специфічні симптоми периферичної нейропатії.
- Лицьового нерва – виражається відсутністю рухомості частини обличчя з того чи іншого боку та його асиметричністю (перекосом), неможливістю закрити око тощо;
- Променевого нерва – зависання кисті, неможливість стиснути пальці в кулак.
- Ліктьового нерва – слабнуть пальці рук, больові відчуття та висока чутливість руки із зовнішньої сторони, передпліччя.
- Сідничного нерва – оніміння задньої частини ноги, болить гомілка чи стегно, дискомфорт при ходьбі.
Захворювання буває різних типів: вегетативна, сенсорна, алкогольна нейропатія. Наприклад, при вегетативних проявах нейропатії у пацієнта може спостерігатися зміна кольору шкіри стоп, нігтів на ногах, порушення потовиділення тощо.
Причини та механізми розвитку захворювання
Полінейропатія – це гетерогенне захворювання, обумовлене широким спектром етіологічних факторів, які призводять до ураження периферичних нервів. Основні причини патології можна поділити на такі групи:
- спадкові (хвороба Шарко-Марі-Тута, спадкова сенсорна нейропатія та інше);
- аутоімунні (синдром Гійєна-Барре, паранеопластичної полінейропатії);
- метаболічні (цукровий діабет, уремія);
- токсичні (викликані впливом важких металів, алкоголю, деяких лікарських засобів);
- інфекційні (викликані вірусами, бактеріями чи грибками);
- пухлинні (наявність злоякісних новоутворень).
Патогенез полінейропатії включає різні механізми пошкодження нервових волокон, такі як демієлінізація, аксональна дегенерація і васкуліт.
Діагностика та сучасні підходи до лікування полінейропатії
Діагностика полінейропатії є комплексним процесом, що вимагає ретельного збору анамнезу, неврологічного огляду та додаткових методів дослідження. До них відносяться:
- лабораторні дослідження (загальний аналіз крові, біохімічний аналіз крові, визначення рівня вітамінів, аутоантитіл);
- інструментальні методи (електронейроміографія, електроенцефалографія, магнітно-резонансна томографія, комп’ютерна томографія).
Лікування нейропатії нижніх кінцівок спрямоване на усунення основної причини захворювання та симптоматичну терапію:
- Етіотропне лікування – спрямоване на усунення причин захворювання (наприклад, корекція рівня глюкози при цукровому діабеті).
- Патогенетичне лікування – спрямоване на вплив на патогенетичні механізми захворювання (наприклад, імуносупресивна терапія при аутоімунних полінейропатіях).
- Симптоматичне лікування – спрямоване на усунення симптомів захворювання (заспокійливі засоби, нейропротектори).
В нашій клініці практикується комплексний підхід, що включає консультацію невролога, нейрофізіолога, а в разі потреби інших фахівців, дозволяє розробити індивідуальну програму лікування для кожного пацієнта. Курс об’єднує в собі місцеве та медикаментозне лікування, направлене на регенерацію тканин, декомпресію, усунення запалення нервів (при невриті), використовуючи обезболюючі та протизапальні препарати. Дуже ефективні методи фізіотерапії та рефлексотерапії (акупунктура, мануальна та лазерна терапія, масаж, електрофорез). Паралельно лікується захворювання, яке стало причиною.
