Сколіоз – це патологічне викривлення хребта у фронтальній площині, що впливає на функціональність організму, спричиняє асиметрію тіла, викликає болі в спині та порушення в роботі внутрішніх органів (в тяжких випадках). При цьому деформація хребта супроводжується торсією (скручуванням) хребців, а викривлення залишається навіть в положенні лежачи. Сколіоз прогресує з часом і потребує комплексного лікування, особливо на пізніх стадіях.
Зауважимо, що на відміну від сколіозу сколіотична постава – це функціональне порушення, яке виникає через неправильну поставу (звичка тримати спину криво через неправильне положення під час сидіння), слабкість м’язового корсета або тривале перебування у незручній позі. Викривлення хребта в цьому випадку є тимчасовим і зникає, коли людина змінює положення або лягає. Сколіотична постава не супроводжується торсією хребців і не прогресує, якщо своєчасно вжити заходів, як-от фізичні вправи, масаж чи корекція постави.
Отож, основна різниця полягає в тому, що сколіоз — це хронічне захворювання з анатомічними змінами, тоді як сколіотична постава є функціональним порушенням, яке можна легко виправити на початкових етапах.
Види сколіозу
Залежно від локалізації викривлення розрізняють:
- Грудний сколіоз – найпоширеніший тип, що зачіпає грудний відділ хребта;
- Поперековий сколіоз – викривлення у нижній частині спини;
- Грудопоперековий сколіоз – комбіноване викривлення;
- С, S, Z-подібний сколіоз – відповідно одинарне, подвійне та потрійне викривлення хребта;
- Правосторонній та лівосторонній.
Сколіоз класифікують за чотирма ступенями важкості:
- Сколіоз 1 ступеня – кут викривлення до 10°. Помітний лише при ретельному огляді.
- Сколіоз 2 ступеня – кут від 10° до 25°. Видимий асиметричний нахил плечей.
- Сколіоз 3 ступеня – кут від 25° до 50°. Виражений горб на спині, значне зміщення.
- Сколіоз 4 ступеня – викривлення більше ніж 50°. Порушення роботи внутрішніх органів.
Причини виникнення сколіозу
Сколіоз може розвиватися внаслідок різних факторів. Найпоширеніші з них:
- вроджені дефекти хребта або деформації;
- набуті причини, наприклад, неправильна постава під час навчання чи роботи;
- травми хребта або перенесені хвороби (наприклад, поліомієліт, рахіт);
- генетична схильність до порушень опорно-рухового апарату;
- період активного росту у дітей та підлітків, коли м’язовий корсет не встигає підтримувати хребет.
Ознаки сколіозу
На ранніх етапах сколіоз може не мати виражених ознак, але з прогресуванням хвороби з’являються:
- асиметрія плечей, ребер, лопаток, тазу, ніг;
- видимі викривлення хребта;
- біль у спині, що посилюється після фізичних навантажень;
- швидка втомлюваність м’язів спини;
- у важких випадках можливі проблеми з ходою, болі м’язів, деформація грудної клітки та пошкодження внутрішніх головних органів людини.
Діагностика
Для діагностики сколіозу важливий клінічний огляд та використання апаратних методів. Лікар оцінює симетрію тіла, рухливість хребта та можливі функціональні порушення.
Рентгенографія хребта визначає ступінь викривлення. МРТ або КТ дозволяє детально оцінити стан хребта, міжхребцевих дисків і навколишніх тканин. УЗД внутрішніх органів проводять для виявлення ускладнень, спричинених викривленням.
Лікування сколіозу
Лікування сколіозу залежить від його ступеня та віку пацієнта. При 1 та 2 ступенях важливу роль відіграють консервативні методи. У важкіших випадках (3 і 4 ступені) може знадобитися хірургічне втручання. Для лікування сколіозу застосовують різні сучасні методи.
- Шрот терапія – спеціальна методика корекції, спрямована на покращення симетрії та зміцнення м’язів.
- Кінезотерапія – вправи для розвитку м’язового корсета.
- Тейпування – допомагає фіксувати хребет у правильному положенні.
- Лікувальний масаж – покращує кровообіг, знімає напругу у м’язах.
- Мануальна терапія – відновлює рухливість хребта.
- Neurac терапія – сприяє відновленню функцій хребта.
- Фізіотерапевтичні методи (ультразвук, лазер, електроміостимуляція, ударно-хвильова терапія) – зменшують запалення, покращують кровопостачання тканин.
- Заняття з фізичним терапевтом – індивідуальні програми для зміцнення спини.
Знадобитися хірургічне лікування може у разі прогресуючого сколіозу 3-4 ступеня, під час якого встановлюються металоконструкції для виправлення викривлення.
Реабілітація та профілактика
Реабілітація після лікування сколіозу включає підтримуючу фізіотерапію, регулярні заняття з інструктором, контроль маси тіла та носіння спеціального корсета. Для профілактики сколіозу рекомендується дотримуватися правильної постави, уникати тривалого сидіння в одній позі, займатися спортом та своєчасно проходити медичні огляди.
