Що таке стеноз хребта?
Стеноз хребта — це патологічне звуження хребетного каналу, яке може призводити до здавлення спинного мозку або нервових корінців. Це захворювання найчастіше розвивається у людей середнього та похилого віку через дегенеративні процеси у хребті, але може виникати й у молодших пацієнтів внаслідок травм або вроджених аномалій.
Види стенозу хребта
Залежно від локалізації стеноз поділяється на:
- Стеноз шийного відділу хребта – найнебезпечніший, оскільки може призвести до здавлення спинного мозку та серйозних неврологічних розладів.
- Стеноз грудного відділу хребта – зустрічається рідше, проте може викликати біль та порушення чутливості в області грудної клітки.
- Стеноз поперекового відділу хребта – найбільш поширений вид, що проявляється болем, онімінням та слабкістю в ногах.
- Стеноз крижового та куприкового відділу – може спричиняти труднощі з рухом та проблеми з функцією органів малого таза.
Причини стенозу хребта
Основними причинами розвитку захворювання є дегенеративні зміни хребта (артроз, остеохондроз, грижі дисків), травми хребта, вроджені аномалії, запальні процеси (спондиліт – запальне захворювання хребта, артрит), оперативні втручання, що призводять до рубцевих змін.
Симптоми стенозу хребта
Симптоматика залежить від локалізації звуження:
- запаморочення, головний біль, оніміння рук, слабкість у верхніх кінцівках, порушення координації (при стенозі шийного відділу хребта);
- біль у попереку, оніміння ніг, кульгавість, слабкість у нижніх кінцівках, порушення функцій тазових органів (затримка, нетримання сечі) (при стенозі поперекового відділу хребта);
- спінальний стеноз може спричиняти загальні порушення ходи, зниження чутливості та слабкість м’язів.
Ступені тяжкості стенозу хребта
Залежно від ступеня звуження хребетного каналу розрізняють 4 стадії стенозу:
- Легка – звуження незначне, симптоми відсутні або мінімальні.
- Помірна – періодичні болі, легке оніміння кінцівок.
- Важка – значні болі, слабкість у м’язах, порушення чутливості.
- Абсолютний стеноз шийного та поперекового відділу хребта – критичне звуження, що вимагає негайного хірургічного втручання.
Діагностика стенозу хребта
Для постановки діагнозу застосовують:
- МРТ – дає змогу оцінити стан м’яких тканин і рівень здавлення нервових структур;
- КТ – дозволяє виявити кісткові зміни;
- рентгенографію – допомагає визначити деформації хребців;
- неврологічне обстеження – оцінка рефлексів, чутливості, м’язової сили.
Лікування стенозу хребта
Консервативне лікування:
- Лікувальний масаж – покращує кровообіг, знімає м’язовий спазм.
- Neurac терапія – зміцнює м’язовий корсет, стабілізує хребет.
- Ударно-хвильова терапія – стимулює регенерацію тканин.
- Кінезіотейпування – підтримує м’язи та зменшує біль.
- Голкорефлексотерапія – впливає на больові точки, покращує загальний стан.
- Ультразвукова терапія – сприяє зменшенню запалення.
- Електроміостимуляція – відновлює силу ослаблених м’язів.
- Лазеротерапія – має протизапальну та знеболюючу дію.
- Кінезіотерапія – спеціальні вправи для зміцнення м’язів.
- Мануальна терапія – покращує рухливість хребта.
- Заняття з фізичним терапевтом – індивідуальні вправи при стенозі хребта для зменшення симптомів.
Хірургічне втручання показане, якщо консервативне лікування не приносить результатів, є сильне здавлення спинного мозку або нервових корінців. Також потрібна операція, якщо виникає порушення роботи внутрішніх органів або значне обмеження рухливості.
Профілактика стенозу хребта
Профілактикою розвитку стенозу хребта є регулярна фізична активність, контроль ваги, правильна постава, уникнення надмірних навантажень на хребет, вчасне лікування захворювань хребта.
