Що таке протрузія міжхребцевого диска?
Протрузія міжхребцевих дисків – це патологічний стан хребта, для якого характерне випинання міжхребцевих дисків в хребетний канал. Найчастіше хвороба вражає зони попереково-крижового та шийного відділу хребта. Чим відрізняється від грижі? Протрузія, на відміну від міжхребцевої грижі, не призводить до розриву оболонки диску, але є однією з причин виникнення грижі в недалекому майбутньому, а також паралічу та інвалідності.
Види (типи) протрузій
Протрузії класифікуються за напрямком випинання диска:
- Циркулярна – рівномірне випинання диска по всьому периметру;
- Дифузна – нерівномірне випинання диска, яке може призводити до сильного тиску на нервові корінці;
- Форамінальна – випинання у напрямку міжхребцевих отворів, де проходять нерви;
- Медіанна – спрямована в центр спинномозкового каналу;
- Парамедіанна – зміщення трохи вбік від центру спинномозкового каналу.
Причини розвитку протрузії
Протрузії виникають через порушення обмінних процесів у організмі. Міжхребцевий диск не має кровоносних судин, тому його стан залежить від процесів, які відбувається навколо нього. У нормальному стані диск контактує з хребцями, стримуючи при цьому стиснення за рахунок пружного ядра, яке складається з білків та колагену та 90% води. Саме вода забезпечує амортизаційну стійкість та желеподібну структуру ядра диска, яке через зневоднення провокує появу протрузії. Втрата води призводить до сплющення диска, розтягнення та розшарування його стінок, через що диск починає випинати.
Інші причини виникнення протрузії міжхребцевих дисків:
- остеохондроз та вікові зміни хребта;
- надмірне фізичне навантаження або малорухливий спосіб життя;
- травми спини;
- недостатнє кровопостачання хребта;
- неправильна постава та надмірна вага.
Симптоми протрузії
Прояви залежать від локалізації випинання диска:
- Протрузія шийного відділу: біль у шиї, запаморочення, головний біль, оніміння рук.
- Протрузія грудного відділу: дискомфорт у спині, біль у грудях, що може нагадувати серцеві проблеми.
- Протрузія поперекового відділу: біль у попереку, оніміння ніг, порушення ходи.
Загалом, про появу протрузії міжхребцевих дисків свідчать наступні симптоми:
- часті прояви головного болю, особливо при захворюванні шийного відділу;
- періодичний хронічний або гострий біль в спині;
- защемлення попереку та скутість рухів спини;
- пече або «стріляє» в хребті;
- погана чутливість, оніміння, тремтіння рук чи ніг;
- больові відчуття, які віддають від хребта на верхні або нижні кінцівки;
- м’язова слабкість (втрата сили м’язів рук та ніг).
Діагностика протрузії
Діагностика передбачає, перш за все, неврологічне обстеження для визначення рівня ураження нервових корінців.
Для встановлення діагнозу лікар може призначити МРТ. Це є найбільш інформативний метод для оцінки стану дисків. Додатково проводять КТ, щоб візуалізувати кісткові структури та рентген – використовується для оцінки загального стану хребта.
Лікування протрузії міжхребцевих дисків
Медикаментозне лікування протрузії включає протизапальні препарати, міорелаксанти, хондропротектори, анальгетики.
Фізіотерапія та реабілітація:
- Лікувальний масаж – допомагає покращити кровообіг і зменшити м’язовий спазм.
- Ударно-хвильова терапія – знімає біль, стимулює регенерацію тканин.
- Блокада спини – швидке усунення больового синдрому.
- Кінезотейпування – підтримує м’язи та полегшує біль.
- Neurac терапія – зміцнення м’язового корсета та поліпшення стабільності хребта.
- Ультразвукова терапія – стимуляція кровообігу та зменшення запалення.
- Електроміостимуляція – активізація м’язів для підтримки стабільності хребта.
- Лазеротерапія – зменшення запалення та больового синдрому.
- Кінезотерапія – спеціальні вправи для відновлення рухливості.
- Мануальна терапія – м’який вплив на хребет для покращення його функціональності.
- Заняття з фізичним терапевтом – індивідуально підібрані вправи для реабілітації.
Профілактика протрузії
Щоб уникнути розвитку та рецидивів протрузії, необхідно:
- вести активний спосіб життя, регулярно виконувати вправи для спини;
- дотримуватися правильної постави;
- уникати надмірних фізичних навантажень;
- контролювати вагу тіла;
- харчуватися збалансовано, забезпечуючи організм необхідними вітамінами та мінералами;
- регулярно проходити профілактичні огляди у лікаря.
