Вегетативна дисфункція або соматоформна вегетативна дисфункція нервової системи – це патологічний стан, у якому організм подає хибні сигнали тривоги. Хворі скаржаться на широкий спектр симптомів, що імітують різні захворювання, проте медичні дослідження не виявляють жодних органічних причин. Внаслідок цього дуже часто постановка діагнозу викликає труднощі.
Даний стан є одним з найбільш поширених серед дорослого населення, причому жінки схильні до нього більшою мірою. Попри те, що ВД найчастіше діагностується у дорослих, ця патологія може виявлятися і в дитячому віці.
Симптоми ВД
Клінічна картина вегетативної дисфункції характеризується різноманіттям симптомів, які мають відношення до різних систем організму. Найбільш поширеними є наступні прояви:
- кардіологічні – тахікардія, аритмії, коливання артеріального тиску, порушення серцебиття;
- неврологічні – головний біль, запаморочення, підвищена пітливість, тремор, парестезії;
- респіраторні – задишка, відчуття нестачі повітря, першіння у горлі;
- травні – нудота, блювання, діарея, запори, метеоризм;
- сечостатеві – прискорене сечовипускання, біль внизу живота, порушення потенції або лібідо;
- психічні – тривожність, панічні атаки, депресивні стани, дратівливість, порушення сну.
Важливо розуміти, що симптоми ВД можуть змінюватись залежно від індивідуальних особливостей організму та супутніх захворювань.
Причини виникнення синдрому вегетативної дисфункції
Це захворювання виникає під впливом різних факторів. До основних із них належать:
- генетична схильність;
- соціально-психологічні чинники (хронічний стрес, емоційні навантаження, несприятливі умови праці та побуту);
- фізіологічні фактори (гіподинамія, неправильне харчування, порушення режиму сну та безсоння);
- соматичні захворювання;
- цукровий діабет;
- гормональна перебудова;
- травми голови.
Під впливом перелічених чинників відбувається збій у системі регуляції внутрішніх органів. Судини втрачають здатність адекватно реагувати на команди організму, що призводить до їх хаотичних коливань. В результаті людина відчуває неприємні симптоми, які можуть суттєво ускладнити повсякденне життя.
Діагностика та лікування соматоформної дисфункції вегетативної нервової системи
Діагностика вегетативної дисфункції є комплексним процесом, який включає ретельний збір анамнезу та об’єктивне обстеження пацієнта. Лікар детально фіксує всі суб’єктивні скарги, звертаючи особливу увагу на їхню різноманітність та зв’язок з можливими стресовими факторами, що часто провокують розвиток захворювання. У ході огляду проводиться оцінка загального стану пацієнта, вимірювання артеріального тиску у різних положеннях тіла, а також визначення функціонального стану вегетативної нервової системи. Для диференціальної діагностики та виключення супутніх захворювань можуть бути призначені консультації суміжних фахівців (ендокринолога, кардіолога), а також додаткові інструментальні методи дослідження: рентгенографія, електроенцефалографія та доплерографія судин шиї.
Лікування вегетативної дисфункції спрямоване на усунення фізичних симптомів, а також відновлення емоційного балансу. Індивідуальна програма терапії, розроблена неврологом, включає медикаментозну корекцію, психотерапію, фізіотерапію та зміну способу життя. Важливо пам’ятати, що ВД часто пов’язана з психоемоційною напругою, тому створення комфортного середовища та нормалізація режиму дня є ключовими факторами одужання. Самолікування при ВД може погіршити стан.
Головокружіння
Відчуваєте, що предмети навколо рухаються, або здається, ніби ви самі обертаєтесь у просторі? Маєте відчуття, схоже на те, що виникає після каруселі, або ж раптово втрачаєте рівновагу?
Головокружіння — це вегетативний прояв порушень у роботі вестибулярного апарату. Найчастіше воно пов’язане з патологіями внутрішнього вуха. Наприклад, короткочасні епізоди запаморочення можуть виникати зранку після сну через неправильне положення голови.
Якщо причина пов’язана із внутрішнім вухом, стан легко коригується неврологом за участі отоларинголога. Однак у деяких випадках може знадобитися консультація терапевта, офтальмолога, інфекціоніста, кардіолога чи судинного хірурга.
Часто пацієнти, налякані головокружінням, намагаються уникати фізичної активності, проводять багато часу в ліжку та навіть займаються самолікуванням. Проте такий підхід лише погіршує ситуацію. Прийом невідповідних препаратів без встановленої причини може призвести до ще більших ускладнень.
Важливо не зволікати та звернутися до спеціаліста, щоб отримати правильний діагноз і лікування.
Крім того, головокружіння може бути спричинене різними патологіями, серед яких:
- вестибулярний нейроніт – наслідок вірусної інфекції, часто супроводжується нудотою та блюванням;
- хвороба Меньєра – головокружіння поєднується зі зниженням слуху та шумом у вусі;
- вестибулярна мігрень – може викликати не тільки головний біль, а й відчуття «кружіння» всередині голови;
- акустична невринома – доброякісна пухлина слухового нерва, яка викликає зниження слуху та дисбаланс.
Якщо ви регулярно відчуваєте запаморочення, не варто чекати — зверніться до лікаря для точної діагностики та ефективного лікування.
