Головний біль – поширене явище, яке, як правило, не сигналізує про серйозні захворювання. Але, у разі інтенсивного, нетипового або головного болю, який супроводжується іншими симптомами, рекомендується негайно звернутися до невролога. Лікар проведе диференціальну діагностику: що необхідно для виключення потенційно небезпечних станів. До останніх належать інсульт, інфаркт головного мозку. Перелічені патології потребують екстреної медичної допомоги. Лікування головного болю підбирається індивідуально.
Види головного болю
Головний біль є складним клінічним синдромом, що потребує диференціальної діагностики. Вирізняють такі основні його види:
- Судинний головний біль, зумовлений дисфункцією судинної системи. Він може бути пов’язаний з гіпертензією, атеросклерозом. Має пульсуючий характер. Супроводжується шумом у вухах та зоровими порушеннями.
- Головний біль напруги виникає внаслідок тривалої м’язової напруги та стресу. Клінічно проявляється здавлюючими больовими відчуттями в ділянці голови, фотофобією та фонофобією.
- Кластерний (КДБ) характеризується нападами інтенсивного, одностороннього болю в області ока або скроні. Супроводжується вегетативними розладами (сльозотеча, закладеність носа).
- Мігрень – хронічне неврологічне захворювання, що характеризується повторюваними нападами інтенсивного пульсуючого головного болю. Часто супроводжується аурою, нудотою та блюванням.
- Посттравматичний головний біль розвивається після черепно-мозкових травм. Він пов’язаний з органічними ушкодженнями головного мозку.
Відповідно до 3 версії Міжнародної класифікації головного болю головний біль поділяється на первинний та вторинний.
Первинний головний біль, тобто біль, що виникає при відсутності структурних, інфекційних, або метаболічних причин: мігрень, головний біль напруги, тригемінальні автономні цефалгії.
Вторинний головний біль – це головний біль, викликаний іншим розладом, з ознаками причинно-наслідкового зв’язку і відповідним часовим співвідношенням із цим розладом. Може викликатись:
- травмою голови/шиї;
- судинними ураженнями черепа та шийного відділу хребта;
- несудинними внутрішньочерепними ураженнями;
- різними речовинами та їхнім скасуванням (зокрема медикаментозно-індукований (абузусний) головний біль);
- інфекціями;
- головний і лицьовий біль, пов’язані з порушенням структур черепа, шиї (зокрема цервікогенний), очей (пов’язаний із глаукомою), вух, носової порожнини, пазух, зубів, ротової порожнини та інших структур черепа (зокрема пов’язаний із дисфункцією скронево-нижньощелепного суглоба);
- психічними захворюваннями.
Люди, які страждають хронічними головними болями мають як погіршення самопочуття, так і зниження якості життя, матеріальні витрати, пов’язані з цим. Крім болю, люди можуть також відчувати тривогу за свій стан, очікування нових нападів. Головний біль негативно позначаються на відносинах з близькими та колегами, заважають особистісному Головний біль може виникати самостійно, а деколи він доповнюється іншими симптомами поганого самопочуття.
Також періодично, може виникати у абсолютно здорових людей.
Коли звернутися до лікаря?
Звернутися до лікаря доведеться, якщо:
- виникає раптовий інтенсивний («найгірший у житті», «вибухоподібний») головний біль;
- головний біль наростає протягом декількох днів;
- головний біль посилюється під час зміни положення тіла або навантажень, які підвищують внутрішньочерепний тиск (кашель, чхання, фізична або сексуальна активність);
- головний біль тривалий час має однобічний характер;
- з’явились інші неврологічні вогнищеві ознаки (наприклад, опустилось повіко, виникло двоїння, асиметрія обличчя, порушилась мова, виникло запаморочення, слабкість в кінцівках та ін.);
- головний біль з’явився у хворого з онкологічним захворюванням, ВІЛ-інфікованого, що приймає кортикостероїди, цитостатики, або іншим імунодефіцитом;
- головний біль супроводжується підвищенням температури, нудотою, блювотою, напруженням м’язів потилиці (неможливість притиснути підборіддя до грудини);
- атиповому перебігу або тривалості аури у пацієнтів з мігренню;
- головному болю передувала травма голови, шиї або інша значна травма або ж її ознаки – синці, рубці, пошкодження шкірних покривів.
Причин, які провокують біль в голові – дуже багато. Якщо вчасно звернутися до лікаря, пройти комплексне обстеження, дотримуватися всіх призначень, можна уникнути повторних нападів або звести їх до мінімуму.
А правильний режим сну, чергування роботи та відпочинку, відповідна рухова терапія(призначена лікарем), прогулянки на свіжому повітрі, правильне харчування дозволять уникнути появи головного болю.
Діагностика та лікування головного болю
Діагностика головного болю являє собою багатоетапний процес, який включає не тільки збір анамнезу і фізикальний огляд, але і застосування сучасних інструментальних методів. Попри те, що в більшості випадків для встановлення діагнозу достатньо клінічних даних, при наявності супутньої патології або відсутності ефекту від консервативної терапії може знадобитися проведення додаткових досліджень.
Стандартний алгоритм діагностики включає:
- Збір скарг (детальний аналіз характеру, частоти та інтенсивності головного болю, супутніх симптомів, факторів, що провокують та полегшують напади).
- Фізичний огляд (оцінка неврологічного статусу, виявлення ознак соматичних захворювань).
- Інструментальні методи: вимірювання артеріального тиску, рентгенографія черепа, комп’ютерна та магнітно-резонансна томографія головного мозку, електроенцефалографія, ультразвукове дослідження судин шиї.
Вибір конкретних методів дослідження визначається лікарем індивідуально, залежно від клінічної картини захворювання.
Лікування головного болю у клініці Norimed має індивідуальний характер та залежить від етіологічного фактора. Медикаментозна терапія включає застосування антигіпертензивних препаратів, НПЗП, анальгетиків, триптанів, антидепресантів та спазмолітиків. Додатково можуть бути призначені фізіотерапевтичні процедури, наприклад, масаж, голкорефлексотерапія та інші. Самолікування суворо протипоказане. Особливо обережно проводиться лікування головного болю при вагітності. У ряді випадків проводиться симптоматичне лікування головного болю.
Що таке мігрень?
Мігрень — це хронічне неврологічне захворювання, яке проявляється приступами сильного головного болю.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), мігрень входить до двадцятки причин, що зумовлюють соціальну дезадаптацію
Мігрень характеризується стереотипними нападами пульсуючого болю, переважно односторонньої лобно-скронево-очної локалізації, яка супроводжується нудотою, іноді блюванням, поганою переносимістю яскравого світла і гучних звуків (фото- і фонофобією), а також сонливістю та млявістю по завершенні приступу.
Клінічно перебіг мігрені можна розділити на декілька фаз: продрома, аура, головний біль з асоційованими симптомами, розширення болю і постдромальний період.
Діагностика мігрені
Під час діагностування мігрені слід зосередити увагу на таких питаннях, як:
- Чи коректно поставлений діагноз мігрені;
- Провести диференціальну діагностику як первинних цефалгій, так і виключити вторинний характер головного болю;
- Установити конкретний різновид захворювання, ступінь його тяжкості та частоту нападів перед початком диференційованого лікування.
Лікування мігрені
Лікування мігрені включає два основних підходи:
- Купірування цефалгічного нападу (швидке зняття болю під час нападу).
- Профілактична терапія (зменшення частоти та інтенсивності нападів).
Купірування мігренозного нападу
Основні завдання лікування гострого нападу мігрені:
- швидке й ефективне усунення болю та запобігання повторним епізодам; відновлення нормальної життєдіяльності пацієнта;
- мінімізація використання додаткових препаратів;
- зменшення ризику побічних ефектів.
Методами купірування мігрені є:
- Медикаментозна терапія. нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) – зменшують біль та запалення, а також триптани – препарати, що впливають на серотонінові рецептори, зменшуючи судинне розширення.
- Нейростимуляційна терапія – використовує низькочастотну стимуляцію першої гілки трійчастого нерва, впливає на патогенез мігрені, зменшуючи больовий синдром. При гострому нападі – тривалість процедури 1 година. Для профілактики – 20 хвилин, 10 сеансів. Очікуваний ефект: зниження частоти нападів, купірування болю, менша потреба в медикаментах, седативний ефект.
Профілактичне лікування мігрені
Методи профілактики:
- Neurac-терапія (система Redcord) – спрямована на покращення нейром’язової координації та стабільності.
- Фреманезумаб (Аджові 225) – моноклональні антитіла для профілактики мігрені. Рекомендується пацієнтам із частими нападами (понад 4 разів на місяць). Мета лікування зниження частоти та інтенсивності нападів, покращення якості життя. Доступний у медичному центрі Norimed. Вводиться підшкірно 1 раз на місяць у дозі 225 мг. Тривалість лікування – 12-18 місяців (визначає лікар). Перед початком терапії необхідне обстеження та консультація спеціаліста.
Що таке головний біль напруги?
Головний біль напруги (ГБН) – це найчастіший тип головного болю, складає близько 90% всіх випадків.
Фактори-провокатори:
- хронічні стреси і психоемоційне перенапруження;
- тривалий прийом анальгетиків і транквілізаторів;
- міофасціально-тонічний м’язовий синдром;
- депресія;
- неврози, астенія.
Посилення головного болю може викликати зміна погодних умов, робота в нічний час, перебування в задушливому приміщенні, розумове перенапруження, сидяча робота.
Основні прояви:
- стискаючий головний біль, від потилиці до скронь, середньої інтенсивності, переважно в другій половині дня;
- напруження шийних і плечових м‘язів;
- швидка втома;
- знижена працездатність;
- безсоння;
- втрата апетиту.
Лікування головного болю напруги
Лікування епізодичного ГБН: нестероїдні протизапальні препарати, міолераксанти, заспокійливі, вітаміни, масаж, фізіотерапія, голкорефлексотерапія.
Лікування головного болю напруги хронічної форми: інгібітори зворотного захоплення серотоніну, трициклічні антидепресанти, заспокійливі препарати, фізіотерапія (електрофорез, електросон), масаж шийно-комірцевої зони, голкорефлексотерапія.
Профілактика головного болю напруги
- відмова від шкідливих звичок;
- збалансоване харчування;
- повноцінний сон і регулярні заняття фізкультурою;
- профілактичний прийом вітамінних комплексів;
- відпочинок на природі;
- позитивний настрій вдома і на роботі.
Частіше посміхайтеся і будьте здорові.
