Що таке коксартроз?
Коксартроз – це хронічне дегенеративно-дистрофічне захворювання кульшового (тазостегнового) суглоба, що призводить до руйнування хрящової тканини, зменшення рухливості та сильного болю. Характерний для людей за 40-50 років. У молодих людей це захворювання виявляється рідко. Доведено,що жінки хворіють на коксартроз частіше за чоловіків. Якщо вчасно не розпочати лікування, патологія може спричинити інвалідність.
Причини розвитку коксартрозу
Основними причинами розвитку артрозу тазостегнового суглоба є:
- вікові зміни – природне зношення хряща;
- надмірне навантаження на суглоб через важку фізичну працю, надмірну вагу;
- травми, переломи шийки стегнової кістки, вивихи;
- слабкість м’язів та зв’язок;
- вроджені патології, наприклад, дисплазія кульшового суглоба;
- вроджений вивих стегна, порушення постави, сколіоз, плоскостопість;
- запальні захворювання (артрит, інфекції);
- гормональні та обмінні порушення, серед яких: цукровий діабет, остеопороз;
- малоактивний спосіб життя тощо.
Стадії коксартрозу
Коксартроз має 4 ступені розвитку:
- Коксартроз 1 ступеня – незначний біль після фізичних навантажень, рентгенологічні зміни мінімальні.
- Коксартроз 2 ступеня – постійний біль, обмеження рухливості, звуження суглобової щілини.
- Коксартроз 3 ступеня – виражена деформація суглоба, сильний біль, кульгавість, м’язова атрофія.
- Коксартроз 4 ступеня – повна втрата рухливості, необхідність ендопротезування.
Симптоми коксартрозу
Коксартроз розвивається повільно. Спершу ознаки захворювання малопомітні – при навантаженнях незначний дискомфорт мало хто помічає та придає уваги. З часом симптоматика проявляється все чіткіше. Ознаками коксартрозу можуть бути:
- біль в паху, віддає на сідниці, стегно, коліно, згодом тимчасовий біль після навантажень змінюється на постійний, навіть вночі;
- обмеження рухів – вам все важче підстригати нігті на ногах чи одягати шкарпетки, відводити ногу в бік та назад;
- кульгавість та навіть скорочення хворої ноги;
- хрускіт та неприємні відчуття в області тазостегнового суглоба;
- атрофія м’язів ураженого стегна та сідниці.
Діагностика коксартрозу
Для встановлення діагнозу лікар призначає:
- Рентгенографію – визначає ступінь ураження суглоба.
- МРТ або КТ – детальний аналіз стану хряща та м’яких тканин.
- УЗД суглоба – оцінка кількості синовіальної рідини.
- Аналізи крові – виключення запальних процесів.
Лікування коксартрозу
Лікування артрозу кульшового суглоба залежить від стадії захворювання.
Серед основних методів лікування:
- кінезотерапія;
- прийом хондропротекторів, протизапальних препаратів;
- фізіотерапевтичне лікування: ультразвукова, лазеротерапія, електроміостимуляція;
- лікувальна блокада для зняття болю;
- ін’єкції гіалуронової кислоти;
- лікувальний масаж та мануальна терапія;
- ударно-хвильова терапія для покращення кровообігу;
- кінезіотейпування для підтримки суглоба;
- Neurac терапія для м’язової стабілізації.
Загалом, фізіотерапія допомагає зменшити біль, покращити кровообіг та зміцнити м’язи.
Коксартроз першого та другого ступеня лікується за рахунок рухових вправ, мануальної та фізіотерапії (різноманітні процедури). При тяжких стадіях захворювання проводиться хірургічне втручання – протезування тазостегнового суглоба (ендопротезування кульшового суглоба).
Профілактика коксартрозу
Щоб запобігти розвитку коксартрозу, рекомендується контролювати вагу, регулярно займатися фізичною активністю, уникати надмірних навантажень, своєчасно лікувати травми та запальні захворювання суглобів.
