Наше тіло складний та точний біологічний механізм, до якого входять функціонально різні системи.

Ці системи тісно переплітаються та взаємодіють одна з одною. Ось одно з таких переплетінь – постава тіла, характер руху, або поза, яку ми приймаємо, є наслідком положення нижньої щелепи.

Нижня щелепа впливає на опорно-руховий апарат через 12 м’язів, пов’язаних з нею, через два складні скронево-нижньощелепні суглоби, 8 зв’язок і 16 зубів, кожен з яких утворює з нижньою щелепою окремий суглоб і взаємодіє ще з 16 зубами-антагоністами.

Спостерігаючи за ходою людини можна з великою достовірністю сказати, який у неї прикус і навпаки, можна провести швидку діагностику по усьому тілу, ґрунтуючись на огляді порожнини рота.

Від рухів нижньої щелепи залежить кут повороту голови та тривимірне скручування всього хребта.

Жувальні м’язи – найпотужніші і розташовані вище за інші м’язи в організмі.

Власне жувальний м’яз йде від вилицевої дуги і кріпиться до кута щелепи зовні. Усередині до кута щелепи кріпиться інший, ще більш потужний м’яз – внутрішній крилоподібний. Ці два м’язи в парі утворюють петлю, яка дає тягу вгору з силою близько 600 кг! І скорочуються ці м’язи протягом доби у середньому 2000 разів.

Тобто м’язова енергія області голови набагато більша, ніж в інших ділянках тіла.

Наш досвід роботи з пацієнтами до, після і під час процедури оклюзійних стоматологічних корекцій різного виду – імплантацій, установок брекет систем, вінірів і т.д. дає можливість підвищити ефективність результатів стоматологічних втручань.

Більше того, найчастіше, після аналізу та діагностики біомеханіки опорно-рухового апарату, ми направляємо пацієнта для корекції функціональної оклюзії до стоматолога. У своєму роді це і є варіант мультидисциплінарної бригади фахівців згідно з концепцією міжнародної класифікації порушень функціонування. Плануючи та координуючи послідовність дій фахівців, ми забезпечуємо комплексний та цілісний підхід до відновної терапії.