Хропіння – замаскована загроза

Хропіння – замаскована загроза

Хропіння — це звукові хвилі, які виникають внаслідок ударів м’яких структур глотки на фоні проходження струменя повітря через звужені дихальні шляхи. Після 30–річного віку під час сну хропе кожна п’ята людина. Багато хто вважає хропіння нешкідливим феноменом, який шкодить тільки оточуючим людям, проте це не так. З часом хропіння призводить до слабкості м’язів глотки і починають з’являтися короткотривалі зупинки дихання (апное). Апное це кортокочасні зупинки дихання під час сну, що можуть тривати від 10 до 60-80 секунд. Хропіння та апное призводять до значного погіршення сну, здоров’я та якості життя.

Сон це особливий процес, який допомагає організму перезавантажитися після денної активності, знімає всі психологічні стреси та відновлює всі метаболічні процеси в організмі. Рекорд безсоння належить 17 річному американському школяру Ренді Гарднеру, який 1963 році, протримався без сну 264 години (11 діб). Після цього книга Рекордів Гінеса заявила, що більше не буде реєструвати спроби встановлення нових рекордів з безсонням, адже це несе велику загрозу для здоров’я людини. Середньостатистична людина доклавши неймовірних зусиль може не спати 3-4 доби. Після першої безсонної ночі порушується увага і пам’ять, через 2-3 доби порушується координація рухів, погіршується зір і мова, з’являється нервовий тік, з 4-5 доби з’являютьсярозлади психіки, виникають галюцинації та нав’язливі думки, з 6-8 доби виникають короткі втрати свідомості та пам’яті та починається розпад клітин головного мозку, що призводить но незворотніх наслідків, а з 11 доби може наступити смерть. Тому у світі сьогодні заборонені будь-які експерименти з сном.