Цукровий діабет (ЦД) – це не лише ендокринне захворювання, а й серйозний психологічний виклик. За даними досліджень, частота виявлення депресії у пацієнтів з ЦД складає 18%, проти 10% у осіб без діабету (Ali et al., 2006). Проте більшість випадків депресії залишаються недіагностованими, що погіршує загальний стан здоров’я та ускладнює лікування діабету.
У цій статті ми розглянемо, як пов’язані депресія і діабет, які існують фактори ризику, та чому психологічна підтримка є не менш важливою, ніж контроль рівня глюкози в крові.
Як пов’язані депресія та цукровий діабет?
Взаємозв’язок між цими двома станами є двостороннім:
- ЦД підвищує ризик розвитку депресії через хронічний стрес, обмеження в способі життя, необхідність постійного контролю за рівнем глюкози та можливі ускладнення хвороби.
- Депресія погіршує перебіг ЦД, оскільки знижується мотивація до лікування, пацієнти рідше дотримуються рекомендацій лікаря, порушують режим харчування, фізичну активність, а також частіше стикаються з епізодами гіпо- та гіперглікемії.
У результаті людина потрапляє в замкнене коло: депресія призводить до погіршення контролю діабету, а нестабільний рівень глюкози в крові – до поглиблення депресії.
Фактори ризику депресії у пацієнтів із діабетом
Не всі люди з ЦД обов’язково стикаються з депресією, однак є певні чинники, які значно підвищують ризик її розвитку:
- жіноча стать (згідно з дослідженнями, серед людей з ЦД і депресією 73,1% жінок, проти 26,9% чоловіків);
- тривалий перебіг діабету – чим довше людина живе з ЦД, тим більше вона схильна до психологічного виснаження;
- часті епізоди гіпоглікемії та гіперглікемії, що викликають стрес та страх перед ускладненнями;
- низька фізична активність, яка сприяє зниженню рівня ендорфінів (гормонів радості);
- ускладнення діабету – мікро- та макросудинні ураження (особливо нефропатія та нейропатія), що погіршують якість життя;
- інсулінотерапія (14,5% пацієнтів на інсуліні мають депресію, порівняно з 7,8% тих, хто приймає пероральні цукрознижуючі препарати);
- соціальні фактори – самотність, низький рівень освіти, фінансові труднощі, нестабільна робота, проживання у містах.
Чому депресія у людей з ЦД залишається недіагностованою?
На жаль, більшість випадків депресії у пацієнтів із ЦД не виявляються вчасно. Багатоцентрове міжнародне дослідження показує, що з 100% пацієнтів з ЦД і депресією тільки 4,8% мають офіційний діагноз, а антидепресивну терапію отримують лише 3,8% людей (Lloyd et al., 2018).
Основні причини цього:
- симптоми депресії часто сприймаються як «звичайна втома» або «реакція на хворобу»;
- самі пацієнти не звертаються до психолога чи психіатра через страх стигматизації;
- лікарі-ендокринологи не завжди проводять скринінг на депресію.
Проте важливо пам’ятати: депресія – це не просто поганий настрій, а серйозний розлад, який потребує лікування.
Як проявляється депресія у людей з діабетом?
Симптоми можуть бути різними, але найбільш поширені такі:
- постійне почуття втоми, навіть після відпочинку;
- відсутність мотивації доглядати за собою та дотримуватися лікування;
- порушення сну – безсоння або, навпаки, постійна сонливість;
- втрата або набір ваги без видимої причини;
- почуття безнадії, зниження самооцінки, відсутність інтересу до життя;
- часті зміни настрою, підвищена дратівливість.
Якщо у вас або ваших близьких є хоча б кілька з цих симптомів – варто звернутися до спеціаліста.
Методи лікування депресії у людей з діабетом
Лікування має бути комплексним і включати як медикаментозні, так і немедикаментозні підходи.
- Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) допомагає змінити негативні думки та навчитися справлятися зі стресом.
- Групова психотерапія та підтримка інших людей із діабетом можуть значно покращити психологічний стан.
- Лікар може призначити антидепресанти, але важливо, щоб вони не впливали на рівень глюкози. Найчастіше використовують препарати з групи інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (ІЗЗС).
- Регулярні заняття спортом допомагають виробляти ендорфіни та покращують контроль глюкози. Рекомендується хоча б 30 хвилин ходьби щодня.
- Включення в раціон продуктів, що стимулюють вироблення серотоніну (риба, горіхи, банани, темний шоколад).
- Контроль рівня глюкози допомагає зменшити різкі перепади настрою.
- Розмова з рідними та друзями знижує почуття самотності.
- Участь у групах підтримки для людей із діабетом.
Проблема поєднання ЦД і депресії – це не лише факт наявності двох хвороб, а значний вплив кожного з цих захворювань один на одного і значне погіршення якості життя пацієнтів. Дослідження показали, що поєднання ЦД і депресії підвищує ризик декомпенсації і розвитку судинних ускладнень діабету (33-38%), розвиток когнітивних порушень (в 2-3 рази), а також більше ніж дворазове зростання цільового рівня глікозильованого гемоглобіну. І звісно «найжорсткішою» фінальною точкою досліджень є підвищення ризику загальної смертності (46%) і кардіоваскулярної смертності (39%) у пацієнтів з ЦД і депресією у порівнянні з хворими на ЦД без депресії (Van Doren et al., 2013).
Якщо ви або ваші близькі стикаєтеся з емоційним виснаженням на фоні діабету, не соромтеся звертатися за допомогою. Сучасні методи лікування дозволяють не лише покращити самопочуття, але й значно підвищити якість життя.
